ЧАЙКИНЕ
Степові села у більшості виникали як хутори джерел води. Там не тільки мешкали селяни, але й поміщики будували маєтки та заводили ставки. Таким чином у степу виникав оазіс, де зліталися птахи з усіх окраїн. На базі хуторів у 30-ті роки виг.пі=ііЩ радянське господарство. Назва села пішла від чайок, що і гніздились на ставках. Саме слово «чайка» слов’янського походження. І Прадавні слов’яни казали «сауька» за звуконаслідуванням йке (су'ин ир звучання «киги-киги»). Запорозькі козаки вирушали в морські походи на човнах особливої будови - чайках. Птахи тут ні до чого. Шайка або чайкіне - так ще турки називали свої високобортні кораблі. Але ці слова не турецького походження, а італійського: shayke - ватага, розбій. Слово «шайка» є теж в українській мові. Тільки воно означає ватагу розбійників. Вважається, іцо шайка (банда) і чайка (човен) перебувають у певному зв’язку, тому що розбійники найчастіше грабували на річках і морських узбережжях, перебуваючи на човнах. Слово «чайка» як військовий човен з української мови потрапило у польську, а звідси - в німецьку. Сучасні німці військове судно називають чайка (tscheike).
У межах села збереглися п’ять курганів другого тисячоліття до нашої ери. У Чайкіне зафіксовано топоніми, завдяки яким перед нами відкривається неосяжний світ минувшини.
Відкошова долина. Відкоша - суто українське слово. Воно означає «дати прочухана, відбити атаку, дати гарбуза (при сватанні)». Вираз «відкошова долина» залишили запорозькі козаки, що стояли тут кошем.
Дерн - місцина, де з поля зносили поверхневий шар ґрунту з бур’янами у яр чи посадку. У Московській області дерном називали цілину або оранку. У більшості випадків дерном позначають поверхню землі, де утрамбовують нові насадження. Дерном покривають низ халупи для пастухів.
Тернова Балка - заросла кущами терену місцина. Саме слово «терен» має два значення. В одному - це земля, ґрунт, місцевість. Походить від латинської назви terra (земля). У іншому - кущові зарослі з колючками.
Ставки - штучна водойма, що означає «загачена річка, озеро, сажівка». Має зв'язок з індоєвропейським словом stav- загачувати.
Кукурудзяне поле. У 60-ті роки земля засівалася кукурудзою. Цю високу листату з великим насінням на одному стрижні культуру принесли із зовні. Уперше її побачив Христофор Колумб на острові Куба. Місцеві жителі називали кукурудзу «маїс». Потрапивши в Європу, ця зернова культура дістала різні назви. А ось словенці – «куряв», болгари - «кукряк». Українці слово «кукурудза» запозичили у румунів, які так називають ялинкову шишку. Таке значення перенеслося на хлібну культуру ха схожими на шишки качанами. А й справдя насіння кукурудзи подібно на насіння шишки.
Дідик О.Б., історик
Степові села у більшості виникали як хутори джерел води. Там не тільки мешкали селяни, але й поміщики будували маєтки та заводили ставки. Таким чином у степу виникав оазіс, де зліталися птахи з усіх окраїн. На базі хуторів у 30-ті роки виг.пі=ііЩ радянське господарство. Назва села пішла від чайок, що і гніздились на ставках. Саме слово «чайка» слов’янського походження. І Прадавні слов’яни казали «сауька» за звуконаслідуванням йке (су'ин ир звучання «киги-киги»). Запорозькі козаки вирушали в морські походи на човнах особливої будови - чайках. Птахи тут ні до чого. Шайка або чайкіне - так ще турки називали свої високобортні кораблі. Але ці слова не турецького походження, а італійського: shayke - ватага, розбій. Слово «шайка» є теж в українській мові. Тільки воно означає ватагу розбійників. Вважається, іцо шайка (банда) і чайка (човен) перебувають у певному зв’язку, тому що розбійники найчастіше грабували на річках і морських узбережжях, перебуваючи на човнах. Слово «чайка» як військовий човен з української мови потрапило у польську, а звідси - в німецьку. Сучасні німці військове судно називають чайка (tscheike).
У межах села збереглися п’ять курганів другого тисячоліття до нашої ери. У Чайкіне зафіксовано топоніми, завдяки яким перед нами відкривається неосяжний світ минувшини.
Відкошова долина. Відкоша - суто українське слово. Воно означає «дати прочухана, відбити атаку, дати гарбуза (при сватанні)». Вираз «відкошова долина» залишили запорозькі козаки, що стояли тут кошем.
Дерн - місцина, де з поля зносили поверхневий шар ґрунту з бур’янами у яр чи посадку. У Московській області дерном називали цілину або оранку. У більшості випадків дерном позначають поверхню землі, де утрамбовують нові насадження. Дерном покривають низ халупи для пастухів.
Тернова Балка - заросла кущами терену місцина. Саме слово «терен» має два значення. В одному - це земля, ґрунт, місцевість. Походить від латинської назви terra (земля). У іншому - кущові зарослі з колючками.
Ставки - штучна водойма, що означає «загачена річка, озеро, сажівка». Має зв'язок з індоєвропейським словом stav- загачувати.
Кукурудзяне поле. У 60-ті роки земля засівалася кукурудзою. Цю високу листату з великим насінням на одному стрижні культуру принесли із зовні. Уперше її побачив Христофор Колумб на острові Куба. Місцеві жителі називали кукурудзу «маїс». Потрапивши в Європу, ця зернова культура дістала різні назви. А ось словенці – «куряв», болгари - «кукряк». Українці слово «кукурудза» запозичили у румунів, які так називають ялинкову шишку. Таке значення перенеслося на хлібну культуру ха схожими на шишки качанами. А й справдя насіння кукурудзи подібно на насіння шишки.
Дідик О.Б., історик
