САБЛУКІВКА
Село засноване 17 вересня 1779 року. Назва походить від прізвища його власника - Саблукова О.О., дійсного таємного радника російської імперії.
Дехто вважає, що у назві топоніма вчувається татарське слово «савлук» - здоров’я. Український мовознавець А.Коваль твердить, що антропонім Саблуков східного походження. До нас він потрапив через плем’я мадярів, яке кочувало між Дніпром і Доном в VII і IX ст. В їхній мові є слово szabya -«шабля», «сабля». Воно похідне від szabni - «різати».
Біля Саблуківки до затоплення місцевості водами Каховського моря був хутір Кінський Затон, що означає «запруда, переправа для коней». Слово «затон» походить від праслов’янської основи «ton», пов’язаної з чергуванням голосних у дієслові «tenti» - тягти, затягати.
Дмитро Яворницький вказує, що недалеко від села було озеро Оріхувате. Ця назва походить від поширених тут водяних горіхів.
Недалеко від Саблуківки містилася німецька колонія Сільверсвана. Її засновником був поміщик В.К.Сільверсван. Антропонім походить від німецького Sillverswana, що перекладається як «срібний лебідь».
Далі йшли степові хутори: Салган - Salgan (тюрк.) - «територія правителя», х. Чорного Максима, в якому проживала тільки сім’я поміщика. Назва хутора пішла від прізвища власника.
У п’яти кілометрах від Качкарівки був хутір Комарівка. Етимо-логічна назва пов’язана з кровопивцями комахами, які наносять шкоду тваринам, людям, рослинам і деревам. У праслов’янській мові комь означає «брила», «грудка», а в давньоіндійській мові слово camarah - це «тонке брижчання». У литовській мові camans - «джміль». Узагалі значення цього слова - джміль, комаха, щеміти.
Зараз Саблуківка переживає не кращі часи. Слід зазначити, що недалеко Саблуківки знаходиться гото-скіфське городище I-VCT. н.е. У 1953 році археолог Д.Телегін відкрив стійбище. Його відносять до ямно-катакомбного часу.
Дідик О.Б., історик
Село засноване 17 вересня 1779 року. Назва походить від прізвища його власника - Саблукова О.О., дійсного таємного радника російської імперії.
Дехто вважає, що у назві топоніма вчувається татарське слово «савлук» - здоров’я. Український мовознавець А.Коваль твердить, що антропонім Саблуков східного походження. До нас він потрапив через плем’я мадярів, яке кочувало між Дніпром і Доном в VII і IX ст. В їхній мові є слово szabya -«шабля», «сабля». Воно похідне від szabni - «різати».
Біля Саблуківки до затоплення місцевості водами Каховського моря був хутір Кінський Затон, що означає «запруда, переправа для коней». Слово «затон» походить від праслов’янської основи «ton», пов’язаної з чергуванням голосних у дієслові «tenti» - тягти, затягати.
Дмитро Яворницький вказує, що недалеко від села було озеро Оріхувате. Ця назва походить від поширених тут водяних горіхів.
Недалеко від Саблуківки містилася німецька колонія Сільверсвана. Її засновником був поміщик В.К.Сільверсван. Антропонім походить від німецького Sillverswana, що перекладається як «срібний лебідь».
Далі йшли степові хутори: Салган - Salgan (тюрк.) - «територія правителя», х. Чорного Максима, в якому проживала тільки сім’я поміщика. Назва хутора пішла від прізвища власника.
У п’яти кілометрах від Качкарівки був хутір Комарівка. Етимо-логічна назва пов’язана з кровопивцями комахами, які наносять шкоду тваринам, людям, рослинам і деревам. У праслов’янській мові комь означає «брила», «грудка», а в давньоіндійській мові слово camarah - це «тонке брижчання». У литовській мові camans - «джміль». Узагалі значення цього слова - джміль, комаха, щеміти.
Зараз Саблуківка переживає не кращі часи. Слід зазначити, що недалеко Саблуківки знаходиться гото-скіфське городище I-VCT. н.е. У 1953 році археолог Д.Телегін відкрив стійбище. Його відносять до ямно-катакомбного часу.
Дідик О.Б., історик
